ВОДО́ЙМИЩЕ, а, с. Природне або штучне заглиблення в землі, у якому нагромаджується й затримується вода. На карті України з’являються нові великі водоймища (Визначні місця Укр., 1958, 30); Пригадався [Варчукові] свій хутір і свій ставок біля нього. Тільки в його водоймищі риби нема (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 720.