Що oзначає слово - "водяник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВОДЯНИ́К, а, ч. 1. За народним повір’ям — злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо й приносить людям нещастя. [Кіндрат Антонович:] Я її [дружину] наполохав, що тут раз у раз по захід сонця мавки з’являються, а проти бані водяник бовтнеться.. (Кроп., II, 1958, 291); Слов’яни вшановували домовиків, лісовиків, водяників (Іст. СРСР, І, 1957, 39).

2. рідко. Механік водокачки. Ганна ще раз оглянулась на гурт чорних землекопів, що стояли, закурюючи з водяником, на свіжому земляному насипі (Гончар, Таврія.., 1957, 228).

3. діал. Водянка (в 3 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 723.