ВОЙОВНИ́К, а, ч., заст. Вояк. — Не для таких, як я, війна, й войовник з мене не жвавий! (Вовчок, І, 1955, 278); І вже кипить гарячий бій, Нема войовникам знемоги! (Дмит., Вірші.., 1949, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 725.