ВОКАЛІ́СТ, а, ч. Співак, який досконало володіє своїм голосом; фахівець вокального мистецтва. Співаки і особливо співачки були не тільки вокалістами, але й хорошими драматичними акторами (Минуле укр. театру, 1953, 167); На міжнародних конкурсах переможцями в ці роки вийшли саме радянські, зокрема наші українські вокалісти (Мист., 1, 1959, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 726.