ВОРКІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. воркітли́вий. Він .. кидає невиразні репліки на напрочуд дивну воркітливість свого приятеля (Досв., Вибр., 1959, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 738.