Що oзначає слово - "ворітниця"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВОРІ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Прикріплена на завісах одна з двох частин (половин) воріт, брами. Брама була зачинена. Богдана Хмельницького обдало холодом, і саме в цей час зарипіли ворітниці, і брама повільно відчинилась (Панч, III, 1956, 295); Притулившись до хвіртки, стояла, захована ворітницею і тінями, дівчина і руками затискувала уста, щоб не розсміятися (Стельмах, Хліб.., 1959, 351).

2. Стовп, до якого прикріплені ворота. Ворота вже були причеплені до ворітниць, але так, що їх ніколи не можна було гаразд причинити (Н.-Лев., III, 1956, 120); Вони пливли.. на позриваних з ворітниць воротях (Довж., І, 1958, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 738.