ВОЄВО́ДСТВО, а, с. 1. Велика адміністративно-територіальна одиниця Польської Народної Республіки.
2. іст. Округ, яким керував воєвода. Зайняли [магнати] пануюче становище в політичному житті і Литовської держави в цілому, і окремих її провінцій — воєводств, що ділилися на повіти (Іст. УРСР, І, 1953, 154); Місце для хутора Верига вибрав на кордоні Київського воєводства (Панч, III, 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 723.