ВО́ЇНСЬКИЙ, а, е, книжн., уроч. Прикм. до во́їн і до во́їнство; військовий. Не забуду я бійців одвагу, Де служити випало мені, Як приймали воїнську присягу При гвардійськім ріднім знамені (Мал., II, 1956, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 725.