ВП’Я́ТЕРО (УП’Я́ТЕРО), присл. У п’ять разів. — Не забувай, що ворога вп’ятеро більше. В лоб тут ніяким чином не візьмеш (Ю. Янов., І, 1958, 159); Поблизу Місяця ракета рухалась на небесній сфері приблизно вп’ятеро повільніше, ніж Місяць (Рад. Укр., 13.І 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 756.