ВПИ́САНИЙ1 (УПИ́САНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вписа́ти1. Там же на Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (Стельмах, Хліб.., 1959, 19); * Образно. Золотими літерами вписаний в історію героїчний подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні (Ком. Укр., 5, 1966, 37); // у знач. прикм. Кут, утворений двома хордами, що виходять з однієї точки кола, називається вписаним кутом (Геом., І, 1956, 72).
ВПИ́САНИЙ2 див. упи́саний 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 750.