ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПИСА́ТИ (УПИСА́ТИ), впишу́, впи́шеш, док., перех. 1. Вставляти певні слова і т. ін. в написаний текст. Погиба вписує в посвідчення прізвище Палилюльки (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 63); Яновський.. охоче роздавав білети, вписуючи в них прізвища волонтерів (Добр., Очак. розмир, 1965, 49); // Вносити кого-, що-небудь до певного списку, реєстру. З аркушиком зголоситеся до мене, впишу вас до реєстру цехових майстрів… (Фр., II, 1950, 135); І просьбою і грозьбою благала [Марійка] і їла Івана, щоб він вписав у списки чотирьох їдців (Стельмах, Кров людська.., 1, 1957, 18).
2. Робити певний запис у зошиті, блокноті тощо. Хлопцеві мріялось.. позолочена книжка, у яку він по своїй вподобі уписував вірші (Вас., II, 1959, 362); І щиро дякують бійці Марії за роботу, з любов’ю вписують її адресу до блокноту (Гонч., Вибр., 1959, 169); * Образно. Багато славетних сторінок вписала в історію боротьби з інтервентами.. молодь і її полум’яний організатор — комсомол (Скл., Легенд, начдив, 1957, 74).
3. мат. Накреслювати одну фігуру всередині іншої.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 750.