ВРОБЛЯ́ТИ 1 (УРОБЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВРОБИ́ТИ (УРОБИ́ТИ), вроблю́, вро́биш, док., перех. Вставляти в що-небудь, закріплюючи; укріплювати.
ВРОБЛЯ́ТИ2 див. уробля́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 759.