ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ВРІВНОВА́ЖЕННЯ, ВРІВНОВА́ЖЕНО, ВРІВНОВА́ЖИТИ, ВРІВНОВА́ЖИТИСЯ, ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ, ВРІВНОВА́ЖУВАТИ, ВРІВНОВА́ЖУВАТИСЯ див. урівнова́жений, урівнова́женість і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 759.