ВСЕБІ́ЧНИЙ (УСЕБІ́ЧНИЙ), а, е. Який охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків; всесторонній. Велика Вітчизняна війна була всебічним випробуванням усіх матеріальних і духовних сил кожного народу (Тич., III, 1957, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 763.