ВСЕЗНА́ЙСТВО (УСЕЗНА́ЙСТВО), а, с., ірон. Манера поведінки людини, що вважає себе знавцем усього; знання всього. Дід Северин начебто вихвалявся своїм, всезнайством (Рибак, Помилка.., 1956, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 763.