ВСТУП, у, ч. 1. Дія за знач. вступи́ти, вступа́ти 1 2, 4, 5. — Боронитиму [терен] вступу до вас [дерев] Спижевими шпичками (Фр., XII, 1953, 493); Вступ Радянського Союзу у війну проти держав осі [Берлін-Рим-Токіо] міг лише посилити, — і справді посилив, — антифашистський і визвольний характер другої світової війни (Рад. Укр., 10.ІІ 1946, 1); У житті кожного комсомольця найважливішою подією є вступ його до партії (Шер., Молоді месники, 1949, 53).
2. Початкова частина книжки, статті, музичного твору і т. ін., що передує основному викладу. — Яким же вступом пісню я почну, Щоб був палкий і вдячний (Сам., І, 1958, 242); Оркестр починає грати вступ, і Грета тихо похитується в такт музиці, готуючись співати (Собко, П’єси, 1958, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 770.