ВТРО́Є (УТРО́Є), присл. У три рази (при порівнянні). Дивлюсь, а я покращала вдвоє, коли не втроє: пані та й годі (Н.-Лев., III, 1956, 261); Собівартість природного газу втроє нижча від собівартості нафти (Наука.., 11, 1956, 9); // У три згини. Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (Кол., На фронті.., 1959, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 777.