ВУЗИНА́, и́, ж. Вузьке місце; щілина. — Ведім її [Параску] верхами та вузинами, а не дорогою, щоби не втікла назад (Коб., І, 1956, 483); З вузини між Сестом і Обідом плила громада дромонів [плоскодонних високих галер] (Оп., Іду.., 1958, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 783.