ВУ́РДИТИСЯ, диться, недок. 1. Перетворюватися в сир; зсідатися (про молоко).
2. Те саме, що скипа́тися.
3. перен. Вирувати, бурхати білими клубами диму, пари і т. ін. Ріка внизу, під насипом, горбилася й вурдилася білим кошлатим туманом (Смолич, І, 1947, 310); Декілька паровозів ще чахкали по тупиках, вурдячись білою парою (Гончар, І, 1954, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 787.