Відболіти, лю, лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 204.