ВІДВО́ДОК, ч. 1. род. дку. Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою. Найбільш поширеним методом штучного роїння є формування відводків, який в різних умовах здійснюється різними способами (Бджільн., 1956, 52).
2. род. дка, рідко. Те саме, що відса́док. Троянду розмножують тільки вегетативно — живцями, відводками та діленням куща (Ол. та ефір. культ., 1956, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 566.