ВІДГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Закінчити гостювати. Ждуть, поки я відгостюю (Мур., Бук. повість, 1959, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 572.