ВІДДРУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док., діал. Віддячувати, робити послугу кому-небудь за дружбу. — А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи… та гляди, не полінуйся і не збреши (Кв.-Осн., II, 1956, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 581.