ВІДКАСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Захистити кого-небудь від чогось неприємного. [Храпко:] Дорогий, бач, дорогий… А от дорогого та й не хочете одкаснути від напасті (Мирний, V, 1955, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 589.