ВІДЛУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлу́чення. У Кузнецова не виявилось ніяких документів, що дозволяли 6 йому відлучку з місця розташування його частини (Головко, II, 1957, 521).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 603.