ВІДМІ́НЮВАННЯ, я, с., грам. Дія за знач. відмі́нювати 1 й відмі́нюватися 1. Зміна іменника за відмінками зветься відмінюванням (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 606.