ВІДМІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмі́рити. // Виділений для чого-небудь. Минула година, віджалувана й відмірена на спочинок (Вовчок, І, 1955, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 607.