ВІ́ДОМЧИЙ, а, е. 1. Стос. до відомства. Перебудова керівництва народним господарством дасть можливість швидко усунути хиби, які є в роботі промисловості і в будівництві, ліквідувати відомчі бар’єри (Рад. Укр., 1.VI, 1957, 1); Господарства відомчого значення.
2. Обмежений інтересами тільки свого відомства, установи. Відомчий підхід до справи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 615.