ВІДПА́ЛИЙ, а, е. Який відпав, відокремився, падаючи. Не рекомендується збирати відпалі віночки [дивини] з землі (Лікар. рослини.., 1958, 132); Відпала штукатурка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 616.