ВІДПОВІ́ДНИЙ, а, е. 1. чому. Який перебуває у відповідності з чим-небудь. П’єса надзвичайно сподобалась… Вражіння скрізь було відповідне змістові (Гр., Перед.. світом, 1907, 214); // Який відповідає якійсь мірі; належний. Одначе Кулик, видно, був твердо переконаний, що з усього щойно відвойованого добра йому по праву належить відповідна частка (Гончар, Таврія.., 1957, 345).
2. Який підходить, потрібний для даного випадку. Я як-небудь заїду та й візьму [книжки] з собою, щоб поробити на кожній відповідні написи (Мирний, V, 1955, 429); Одного ранку, вибравши відповідну пору, він [Каркайло] знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногорії (Фр., IV, 1950, 115); Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Янов., II, 1954, 93).
ВІДПОВІДНИ́Й, а, е. Який дається у відповідь. Відповідний лист; Відповідна нота.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 620 - 621.