ВІДПРА́ВНИ́Й, авна́, авне́. 1. Такий, з якого щось відправляють (у 1 знач.). Відправна станція.
2. Те саме, що вихідни́й 4. Відправним пунктом пізнання є живе споглядання, яке виражається у відчуттях, сприйняттях людини (Ком. Укр., 4, 1960, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 623.