ВІДРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відра́зливий. Може вид мій був такий відражаючий, що, угледівши мене, [Орядин] мов налякався (Коб., І, 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 626.