ВІДРЕГУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до відрегулюва́ти. Правильно відрегульований комбайн повинен вільно прокручуватись від руки, за приводний пас (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 293); // відрегульо́вано, безос. присудк. сл. Коли все було відрегульовано, то злагодженим ритмом пішла молотьба (Рад. Укр., 14.VIІІ, 1949, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 627.