ВІДРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. Не підстригаючи, не підтинаючи, залишати волосся або нігті рости до певної довжини; запускати. Він відростив солідний старшинський вус (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 633.