ВІДСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відсила́ти. Не обійшлося без задиркуватого чіпляння, зауважень, навіть відсилання до гуртожитку бурси (Ле, Хмельницький, І, 1957, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 636.