ВІДТО́РГНЕНИЙ, ВІДТО́РГНУТИЙ, а, е, книжн., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до відто́ргнути. В той час, коли Радянська Україна швидко розвивалась і добивалась все нових і нових успіхів у всіх галузях соціалістичного будівництва, її західноукраїнські землі.., що були насильно відторгнуті від своєї матері Вітчизни, перебували під п’ятою іноземних загарбників (Ком. Укр., 10, 1959, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 650.