ВІДУСЮ́ДИ, присл., рідко. Те саме, що звідусі́ль. Гроші відусюди так і сиплються (Кв.-Осн., II, 1956, 290); Він буде старий.., та любо буде чути, як відусюди дякуватимуть йому (Коцюб., І, 1955, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 653.