ВІДХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Хитнувши, перемістити назад чи в бік від кого-, чого-небудь; відштовхнути; // безос. — А чи ви, дівчино, не Оксана? — Дівчину аж назад одхитнуло (Вас., І, 1959, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 654.