Що oзначає слово - "відчахувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ВІДЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Відламувати, відокремлювати гілку від стовбура. До дорозі він костурякою збивав траву, молоденькі вишні скручував, одчахував гілки (Мирний, IV, 1955, 97); Нап’явсь, за гілочку смикнув.. І зараз гілку одчахнув (Котл., І, 1952, 124); Страшна гроза.. вдаром громовиці у верховіття дуба відчахнула вузлувату гілляку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 7); // тільки док. Відірвати (палець, вухо й т. ін.). Відчахнути палець; // перен., розм. Насильно відокремлювати, забирати, віднімати когось від кого-, чого-небудь. Василь мовчки відчахнув від Ядвіги Лялю, і жінка зосталася у Степановій владі (Загреб., Спека, 1961, 181); [Оксана:] Війна!.. Це вона очерствила його серце, це вона одчахнула його від мене (Мороз, П’єси, 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 659.