ВІДІГРАВА́ТИ, ВІДГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, недок., ВІДІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Граючи в карти (доміно, лото і т. ін.), повертати назад що-небудь програне. Сіли вони грати [в карти]. Виграв Княженко і в цього пана всю його худобу, одіграв волю братові (Вас., II, 1959, 434).
2. тільки док., перех. і неперех. Закінчити грати. Оркестр відіграв і змовк (Смолич, Мир.., 1958, 53); Горніст відіграв зорю; // Зіграти, що-небудь, виконати.
Відіграва́ти (відігра́ти) роль — мати певне значення, вагу. Народжена соціалістичною революцією диктатура пролетаріату відіграла всесвітньо-історичну роль, забезпечивши перемогу соціалізму в СРСР (Програма КПРС, 1961, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 586.