ВІЛЬША́НКА, и, ж. (Evithacus). Невеличка перелітна співуча пташка. Корисна також і червоногруда вільшанка.., яка ховається в хащах, заростях бур’янів та в кущах, де просто на землі влаштовує своє нескладне гніздо (Корисні птахи.., 1950, 60); Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником, де.. вдень перегукуються дрозди, іволги і вільшанки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 676.