ВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт. Здатний викликати інфекційні захворювання; хвороботворний (про мікроби). Доведено, що слабо вірулентні.. палички туляремії викликають імунітет у тварин (Мікр. ж., XV, 1, 1953, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 682.