ВІРШОРО́БСТВО, а, с., зневажл., рідко. Писання пустих, бездарних віршів. Цікаво, що всі ті нові віртуози віршоробства і вітряки, які перемелюють чужі ідеї та чужі моди, знайдуть такого в віршах д. Глушкевича, чого б вони вже десять раз краще і дотепніше не перемололи! (Фр., XVI, 1955, 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 683.