ВІРЬО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що моту́зка. Щось теліпається на шиї у коня! Коли ж дивиться — вірьовка (Кв.-Осн., II, 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 683.