ВІТАЛІ́СТ, а, ч. Прихильник віталізму. Можливість синтезу органічної речовини в лабораторії.. підривала твердження віталістів про участь у життєвих процесах якоїсь особливої "життєвої сили" (Метод. викл. анат.., 1955, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 686.