Вітерник, ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 241.
Що oзначає слово - "вітерник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.