ВІТРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вітри́ло 1. Вітрильне полотно; // Який має вітрила. Горе кораблеві вітрильному, коли натрапить на таку нещасну пору (Коб., І, 1956, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 688.