ГАГА́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до гага́ра. Але ж ніде так, як у гагарячій шкурці, не заводиться міль! (Вишня, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 9.