ГАДЖУ́ГА, и, ж., діал. Молода смерека. Здалеку м’яко котився грім,.. високі гаджуги згинались удвоє по далеких верхах (Коцюб., II, 1955, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 10.