ГАЗГО́ЛЬДЕР, ч.
1. род. а. Резервуар для нагромадження і зберігання газу (див. газ 1 1). Для зберігання 10 тисяч кубічних метрів горючого газу в газоподібному стані потрібна спеціальна споруда — газгольдер заввишки у 8-поверховий будинок (Наука.., 9, 1963, 43); Ніби величезні аеростати, злегка погойдуються велетенські резервуари з прогумованої тканини — газгольдери. В них безперервно нагнітається газоподібний кисень, що утворюється з рідкого (Веч. Київ, 24. Х 1957, 4).
2. род. у. Прогумована тканина. На випадок негоди треба мати непромокальний плащ із капюшоном з легкого газгольдера (В дорогу, 1953, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 12.